відгиркуватися
ВІДГИРКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., фам., рідко. Те саме, що відгризатися 3. - Ів, пішли додому, - наполягала Симона. - Та чого ти присікалась? - відгиркувався Ів (Збан., Мор. чайка, 1959, 180); Левко Іванович, видно, бачить його наскрізь, і ці думки його розгадує, бо креше просто в вічі Красулі: - Робиш все охляп, дарма що молодий! Служиш, як фірмі, а мусиш вкладати душу! Красуля відгиркується: - Не настачиш душі (Гончар, Тронка, 1963, 260).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгиркуюся | відгиркуємося |
2 особа | відгиркуєшся | відгиркуєтеся |
3 особа | відгиркується | відгиркуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгиркуватимуся | відгиркуватимемося |
2 особа | відгиркуватимешся | відгиркуватиметеся |
3 особа | відгиркуватиметься | відгиркуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгиркувався | відгиркувалися |
Жіночий рід | відгиркувалася | |
Середній рід | відгиркувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгиркуймося | |
2 особа | відгиркуйся | відгиркуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгиркуючись | |
Минулий час | відгиркувавшись |