віддання
ВІДДАННЯ, дання, с. 1. Дія за знач. віддати 1, 2, 4-9. Позичив ледачому гроші - десь на вічне вже віддання (Сл. Гр.); [Кіндрат Антонович:] Наша Олеся не яка-небудь безприданниця, щоб нам надто хапатись її відданням, розумієте? (Кроп., II, 1958, 256); Віддання справи до суду.
На відданні - у такому віці, що можна виходити заміж. Христя на відданні дівчина, їй треба скриню дбати: що вона вік у дівках сидітиме? (Горд., II, 1959, 20).
2. розм., рідко. Те саме, що відданість. Біжить назустріч дівча. Щоки пашать, очі горять - і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (Коцюб., II, 1955, 185); Не знає половинчатості [Дарчине серце] у своєму захопленні, стриманості у своєму відданні (Вільде, Б'є восьма,1945,140).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віддання | віддання |
Родовий | віддання | віддань |
Давальний | відданню | відданням |
Знахідний | віддання | віддання |
Орудний | відданням | відданнями |
Місцевий | на/у відданні | на/у відданнях |
Кличний | віддання | віддання |