відзолювати
ВІДЗОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЗОЛИТИ, олю, олиш, док., перех. 1. Пересипати мокру білизну золою для кращого вибілення її під час прання. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., II, 1956, 302).
2. спец. Обробляти шкіру відзолом, щоб очистити її від шерсті і т. ін.
3. тільки док., перен., розм. Гостро вилаяти. - Одзоліть його, Єфросинія Андріївна! Хай не буде такий голінний до вашого брата (Мирний, III, 1954, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюю | відзолюємо |
2 особа | відзолюєш | відзолюєте |
3 особа | відзолює | відзолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюватиму | відзолюватимемо |
2 особа | відзолюватимеш | відзолюватимете |
3 особа | відзолюватиме | відзолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відзолював | відзолювали |
Жіночий рід | відзолювала | |
Середній рід | відзолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюймо | |
2 особа | відзолюй | відзолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відзолюючи | |
Минулий час | відзолювавши |