відкашлювання
ВІДКАШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відкашлювати й відкашлюватися 1. На долівці серед сонних дітей почулось стримане відкашлювання (Іщук, Вербівчани, 1961, 193).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відкашлювання | відкашлювання |
Родовий | відкашлювання | відкашлювань |
Давальний | відкашлюванню | відкашлюванням |
Знахідний | відкашлювання | відкашлювання |
Орудний | відкашлюванням | відкашлюваннями |
Місцевий | на/у відкашлюванні | на/у відкашлюваннях |
Кличний | відкашлювання | відкашлювання |