відклик
ВІДКЛИК, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відкликати 1, 2. Судді і народні засідателі можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше, як за відкликом виборців або органу, що їх обрав (Наука.., 8, 1960, 9); Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Крот., Сини.., 1948, 385).
2. Те саме, що відгук 2. Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач. ..Нігде ні одклику, ні одгомону (Мирний, II, 1954, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відклик | відклики |
Родовий | відклику | відкликів |
Давальний | відкликові, відклику | відкликам |
Знахідний | відклик | відклики |
Орудний | відкликом | відкликами |
Місцевий | на/у відклику | на/у відкликах |
Кличний | відклику | відклики |