відкликання
ВІДКЛИКАННЯ, я, с. Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.). Повинні цілком здійснюватись: регулярна звітність Рад та їх депутатів перед виборцями, право виборців на дострокове відкликання депутатів (Програма КПРС, 1961, 90).
ВІДКЛИКАННЯ, я, с. Дія за знач. відкликати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відкликання | відкликання |
Родовий | відкликання | відкликань |
Давальний | відкликанню | відкликанням |
Знахідний | відкликання | відкликання |
Орудний | відкликанням | відкликаннями |
Місцевий | на/у відкликанні | на/у відкликаннях |
Кличний | відкликання | відкликання |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відкликання | відкликання |
Родовий | відкликання | відкликань |
Давальний | відкликанню | відкликанням |
Знахідний | відкликання | відкликання |
Орудний | відкликанням | відкликаннями |
Місцевий | на/у відкликанні | на/у відкликаннях |
Кличний | відкликання | відкликання |