відкозакувати
ВІДКОЗАКУВАТИ, ую, уєш, док., заст. Закінчити, перестати козакувати. Запоріжці.., відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми (Стор., І, 1957, 417).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкозакую | відкозакуємо |
2 особа | відкозакуєш | відкозакуєте |
3 особа | відкозакує | відкозакують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкозакував | відкозакували |
Жіночий рід | відкозакувала | |
Середній рід | відкозакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкозакуймо | |
2 особа | відкозакуй | відкозакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відкозакувавши |