відкозиряти
ВІДКОЗИРЯТИ, яю, яєш, док., розм. Приклавши руку до козирка, віддати честь по-військовому. Він відкозиряв військовим і відрекомендувався: - Старший лейтенант Бариль (Трубл., II, 1955, 297); Сержант.., відкозирявши за статутом, глухим голосом промовив: - Ваш наказ виконано, товаришу лейтенант (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкозиряю | відкозиряємо |
2 особа | відкозиряєш | відкозиряєте |
3 особа | відкозиряє | відкозиряють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкозиряв | відкозиряли |
Жіночий рід | відкозиряла | |
Середній рід | відкозиряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкозиряймо | |
2 особа | відкозиряй | відкозиряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відкозирявши |