відкрасуватися
ВІДКРАСУВАТИСЯ, ується, док. 1. тільки 3 ос. Закінчити цвісти (про злакові культури); відквітувати. Відкрасувалися буйно жита й пшениці. Вже сонячний червень поклав ясну позолоту на ниви (Цюпа, Назустріч.., 1958, 178); Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (Горд., II, 1959, 322).
2. Перестати пишатися своєю красою. Понад ровами бур'ян-будяк, упав козак, одкрасувався навік (Тич., І, 1957, 140); * Образно. Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки (Вирган, В розп. літа, 1959, 148).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкрасуюся | відкрасуємося |
2 особа | відкрасуєшся | відкрасуєтеся |
3 особа | відкрасується | відкрасуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкрасувався | відкрасувалися |
Жіночий рід | відкрасувалася | |
Середній рід | відкрасувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкрасуймося | |
2 особа | відкрасуйся | відкрасуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відкрасувавшись |