відкраювати
ВІДКРАЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРАЯТИ, аю, аєш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого. Ходить за плугом Прокіп, відкраюючи від стерні все нові й нові скиби (Цюпа, На крилах.., 1961, 22); Їй дуже хотілось одкраяти свою частку [полотна] й сховать у свою скриню (Н.-Лев., II, 1956, 293); Стеха поставила на стіл глечик з молоком, одкраяла скибку хліба (Коп., Вибр., 1953, 256).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкраюю | відкраюємо |
2 особа | відкраюєш | відкраюєте |
3 особа | відкраює | відкраюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкраюватиму | відкраюватимемо |
2 особа | відкраюватимеш | відкраюватимете |
3 особа | відкраюватиме | відкраюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкраював | відкраювали |
Жіночий рід | відкраювала | |
Середній рід | відкраювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкраюймо | |
2 особа | відкраюй | відкраюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкраюючи | |
Минулий час | відкраювавши |