відкручувати
ВІДКРУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКРУТИТИ, учу, утиш, док., перех. 1. Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати; відгвинчувати. Льонька відкручував якісь трубки й гайки і навіть молотком забив гвинта, який ніяк не хотів стати на своє місце (Донч., VI, 1957, 135); Витяг з кишені плоску баклагу, відкрутив покришку, перехилив до рота (Цюпа, Назустріч.., 1958, 345).
2. Крутячи, повертаючи що-небудь, відривати. Ради ідеї старі школярі терпіли, не скривившись, коли їм Юхим Іванович навіть і зовсім відкручував вуха (Мик., II, 1957, 110); Я не знав, де себе подіти, і вже сам не помітив, як відкрутив на сорочці в себе два гудзики (Сміл., Сашко, 1957, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкручую | відкручуємо |
2 особа | відкручуєш | відкручуєте |
3 особа | відкручує | відкручують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкручуватиму | відкручуватимемо |
2 особа | відкручуватимеш | відкручуватимете |
3 особа | відкручуватиме | відкручуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкручував | відкручували |
Жіночий рід | відкручувала | |
Середній рід | відкручувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкручуймо | |
2 особа | відкручуй | відкручуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкручуючи | |
Минулий час | відкручувавши |