відкушувати
ВІДКУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. 1. Кусаючи, відокремлювати, відділяти зубами частину від цілого. Ковтав [Джузеппе] .. дрібненькі рибки і одкушував ноги у молодого спрута (Коцюб., II, 1955, 417); Вона одкусила нитку зубами і одвернулася від сестри (Л. Укр., III, 1952, 746); Грому, здається, легше відкусити собі язика, аніж ще раз попросити [баян] (Ю. Янов., IV, 1959, 104).
2. Відокремлювати частину чогось металевого обценьками, щипцями тощо. Гриньо обценьками відкушував шматочки дроту (Чорн., Пісні.., 1958, 72).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкушую | відкушуємо |
2 особа | відкушуєш | відкушуєте |
3 особа | відкушує | відкушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкушуватиму | відкушуватимемо |
2 особа | відкушуватимеш | відкушуватимете |
3 особа | відкушуватиме | відкушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкушував | відкушували |
Жіночий рід | відкушувала | |
Середній рід | відкушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкушуймо | |
2 особа | відкушуй | відкушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкушуючи | |
Минулий час | відкушувавши |