відлежуватися
ВІДЛЕЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЛЕЖАТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Лежачи, відновлювати сили після хвороби, втоми і т. ін.; відпочивати. Лейтенанта Сагайду контузило на Тисі, і він зараз теж відлежувався десь у госпіталі (Гончар, І, 1954, 180); Інколи, після репетиції, не кажучи вже про концерти, він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Дмит., Розлука, 1957, 240).
2. перен. Уникати якоїсь роботи, обов'язку; нічого не робити. [Марія:] Не буде вам спокою, Максиме Харитоновичу! Самі ж ваші колгоспники не дадуть вам відлежуватись (Лев., Марія, 1953, 67).
3. Пролежавши певний час, ставати придатним для вживання; достигати (про овочі, фрукти).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежуюся | відлежуємося |
2 особа | відлежуєшся | відлежуєтеся |
3 особа | відлежується | відлежуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежуватимуся | відлежуватимемося |
2 особа | відлежуватимешся | відлежуватиметеся |
3 особа | відлежуватиметься | відлежуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відлежувався | відлежувалися |
Жіночий рід | відлежувалася | |
Середній рід | відлежувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежуймося | |
2 особа | відлежуйся | відлежуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відлежуючись | |
Минулий час | відлежувавшись |