відновник
ВІДНОВНИК, а, ч. , хім. Речовина, завдяки якій відбувається реакція відновлення. Іон O"2 є відновником (Заг. хімія, 1955, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відновник | відновники |
Родовий | відновника | відновників |
Давальний | відновникові, відновнику | відновникам |
Знахідний | відновник, відновника | відновники, відновників |
Орудний | відновником | відновниками |
Місцевий | на/у відновнику | на/у відновниках |
Кличний | відновнику | відновники |