відображати
ВІДОБРАЖАТИ, аю, аєш і ВІДОБРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех. 1. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо. Мужність, пильність, незламну стійкість радянських прикордонників, їхні високі моральні якості відображає фільм "Блакитна стріла" (Мист., 6, 1958, 4); Артистові сцени потрібно.. уміти вбирати в себе дійсний, реальний матеріал, щоб потім пройняти його вогнем своєї обдарованості і відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (Думки про театр, 1955, 79).
2. Те саме, що віддзеркалювати; відбивати; // перен. Виявляти, виражати в собі певні якості, властивості; відбивати щось. Семирічний план став кровною справою всього народу, бо він відображає його думи і сподівання (Колг. Укр., 4, 1959, 1); Староруське письменство.. дуже обмежено відобразило сучасну йому живу мову (Пит. походж. укр. мови, 1956, 146).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відображаю | відображаємо |
2 особа | відображаєш | відображаєте |
3 особа | відображає | відображають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відображатиму | відображатимемо |
2 особа | відображатимеш | відображатимете |
3 особа | відображатиме | відображатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відображав | відображали |
Жіночий рід | відображала | |
Середній рід | відображало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відображаймо | |
2 особа | відображай | відображайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відображаючи | |
Минулий час | відображавши |