відомчий
ВІДОМЧИЙ, а, е. 1. Стос. до відомства. Перебудова керівництва народним господарством дасть можливість швидко усунути хиби, які є в роботі промисловості і в будівництві, ліквідувати відомчі бар'єри (Рад. Укр., 1.VI, 1957, 1); Господарства відомчого значення.
2. Обмежений інтересами тільки свого відомства, установи. Відомчий підхід до справи.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відомчий | відомча | відомче | відомчі |
Родовий | відомчого | відомчої | відомчого | відомчих |
Давальний | відомчому | відомчій | відомчому | відомчим |
Знахідний | відомчий, відомчого | відомчу | відомче | відомчі, відомчих |
Орудний | відомчим | відомчою | відомчим | відомчими |
Місцевий | на/у відомчому, відомчім | на/у відомчій | на/у відомчому, відомчім | на/у відомчих |