відорювати
ВІДОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОРАТИ, рю, реш, док., перех. 1. Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. Як плугом одорав (Номис, 1864, № 8353); // Орючи, відокремлювати, забирати собі. Поки Савка встане, він відоре назад отих вісім цалів, що торік загріб собі сусід (Бабляк, Літопис., 1961, 6).
2. Відробляти оранкою.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відорюю | відорюємо |
2 особа | відорюєш | відорюєте |
3 особа | відорює | відорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відорюватиму | відорюватимемо |
2 особа | відорюватимеш | відорюватимете |
3 особа | відорюватиме | відорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відорював | відорювали |
Жіночий рід | відорювала | |
Середній рід | відорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відорюймо | |
2 особа | відорюй | відорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відорюючи | |
Минулий час | відорювавши |