відпадати
ВІДПАДАТИ, ає, недок., ВІДПАСТИ, аде, док. 1. Падати, відділяючись, відриваючись від чого-небудь. Краї листків загинаються догори, вусики закручуються, а пустоцвіт відпадає (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 49); Не встиг другий віз недалечко од'їхати, тріснула вісь; колесо одпало, - віз ліг набік (Н.-Лев., III, 1956, 125); Аж ось відпала віконниця бокового вікна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).
2. Втрачати значення, силу за певних умов. - Отже, це заперечення Ваше відпадає (Шовк., Інженери, 1956, 217); У цьому випадку [при роздільному збиранні] також відпадає оплата за перевезення зерна (Колг. Укр., 1, 1957, 7); // Зникати. При безприв'язному утриманні [худоби] відпадає потреба в стійлах (Колг. Укр., 4, 1959, 34); Одпала охота і додому їхати (Мирний, III, 1954, 103).
3. Виходити з якогось об'єднання. Досвід світової соціалістичної системи підтвердив необхідність найтіснішого союзу країн, які відпадають від капіталізму (Програма КПРС, 1961, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпадаю | відпадаємо |
2 особа | відпадаєш | відпадаєте |
3 особа | відпадає | відпадають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпадатиму | відпадатимемо |
2 особа | відпадатимеш | відпадатимете |
3 особа | відпадатиме | відпадатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відпадав | відпадали |
Жіночий рід | відпадала | |
Середній рід | відпадало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпадаймо | |
2 особа | відпадай | відпадайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відпадаючи | |
Минулий час | відпадавши |