відпрядати
ВІДПРЯДАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех. Прядінням відробляти борг. - Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, Чужі мотки одпрядаючи? (Чуб., V, 1874, 917); Усе людям одробляю. Чи відпрядаю вовну, чи коноплі, всячину, тільки за їжу (Барв., Опов.., 1902, 268). ВІДПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрягти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрядаю | відпрядаємо |
2 особа | відпрядаєш | відпрядаєте |
3 особа | відпрядає | відпрядають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрядатиму | відпрядатимемо |
2 особа | відпрядатимеш | відпрядатимете |
3 особа | відпрядатиме | відпрядатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відпрядав | відпрядали |
Жіночий рід | відпрядала | |
Середній рід | відпрядало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрядаймо | |
2 особа | відпрядай | відпрядайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відпрядаючи | |
Минулий час | відпрядавши |