відпускний
ВІДПУСКНИЙ, а, е. 1. Стос. до відпуску. Політика щодо закупочних цін на сільськогосподарську продукцію і відпускних цін на засоби виробництва для села повинна враховувати інтереси розширеного відтворення як у промисловості, так і в сільському господарстві і створення необхідних нагромаджень у колгоспах (Програма КПРС, 1961, 71); - А в моїх руках тільки твоя приватна телеграма й мої відпускні документи (Ле, Міжгір'я, 1953, II, 11); Відпускна крихкість сталі.
2. у знач. ім. відпускна, ної, ж. За кріпацтва - документ про відпущення на волю. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відпускний | відпускна | відпускне | відпускні |
Родовий | відпускного | відпускної | відпускного | відпускних |
Давальний | відпускному | відпускній | відпускному | відпускним |
Знахідний | відпускний, відпускного | відпускну | відпускне | відпускні, відпускних |
Орудний | відпускним | відпускною | відпускним | відпускними |
Місцевий | на/у відпускному, відпускнім | на/у відпускній | на/у відпускному, відпускнім | на/у відпускних |