відпускник
ВІДПУСКНИК, а, ч. Той, хто перебуває у відпустці. Вийшло [з автомобіля] двоє.. людей, зовнішність яких не дуже відрізнялася від... відпускників, що інколи надміру зловживають ласкою південного сонця (Літ. Укр., З.VIІ 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відпускник | відпускники |
Родовий | відпускника | відпускників |
Давальний | відпускникові, відпускнику | відпускникам |
Знахідний | відпускника | відпускників |
Орудний | відпускником | відпускниками |
Місцевий | на/у відпускнику, відпускникові | на/у відпускниках |
Кличний | відпускнику | відпускники |