відрядні
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відрядні | |
Родовий | відрядних | |
Давальний | відрядним | |
Знахідний | відрядні | |
Орудний | відрядними | |
Місцевий | на/у відрядних | |
Кличний | відрядні |
відрядний
ВІДРЯДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється залежно від кількості виготовленої продукції. Говорив [Садовий] про ледарів, зривачів відрядної системи в колгоспі (Десняк, II, 1955, 469); Заробіток комбайнера складається з основної відрядної оплати за зібрані гектари (Колг. Укр., 3, 1959, 3).
2. у знач. ім. відрядні, них, мн. Гроші, видані на витрати, пов'язані з відрядженням. - Нехай пішки йдуть [члени комісії]. Це не моя справа. - Та, власне, - байдуже засміявся Преображенський. - Відрядні одержують (Ле, Міжгір'я, 1953, 177).
@ Відрядне посвідчення - посвідчення, видане тому, хто їде у відрядження.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відрядний | відрядна | відрядне | відрядні |
Родовий | відрядного | відрядної | відрядного | відрядних |
Давальний | відрядному | відрядній | відрядному | відрядним |
Знахідний | відрядний, відрядного | відрядну | відрядне | відрядні, відрядних |
Орудний | відрядним | відрядною | відрядним | відрядними |
Місцевий | на/у відрядному, відряднім | на/у відрядній | на/у відрядному, відряднім | на/у відрядних |