відставка
ВІДСТАВКА, и, ж. Остаточне звільнення від служби (тепер, звичайно, військової) із забезпеченням пенсії. Під Очаков Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою (Шевч., II, 1953, 254); Хочу як-небудь себе розважити. Се ж одставка, се ж я зовсім вільний (Барв., Опов.., 1902, 411); - Дружину поховав, з собою не рахувався, до впаду своїй владі служив! А сказали бери відставку - взяв (Гончар, Тронка, 1963, 181).
@ Відставка уряду - у капіталістичних країнах - відхід від влади, розформування уряду в зв'язку з певною політичною ситуацією, закінченням строку повноважень президента тощо; Іти (піти, подати і т. ін. ) у відставку - звільнятися від служби. Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав, і хоч до старості чоловікові ще далеко, довелося йти у відставку за станом здоров'я (Гончар, Тронка, 1963, 179); Через рік сказано Іванові Петровичу подати в одставку (Мирний, І, 1954, 156);
У відставці - звільнений зі служби. Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька - старого полковника у відставці - і не подав до військового училища (Гур., Друзі.., 1959, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відставка | відставки |
Родовий | відставки | відставок |
Давальний | відставці | відставкам |
Знахідний | відставку | відставки |
Орудний | відставкою | відставками |
Місцевий | на/у відставці | на/у відставках |
Кличний | відставко | відставки |