відсторонений
ВІДСТОРОНЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відсторонити. Він був одсторонений від командування (Гончар, Таврія.., 1957, 491).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відсторонений | відсторонена | відсторонене | відсторонені |
Родовий | відстороненого | відстороненої | відстороненого | відсторонених |
Давальний | відстороненому | відстороненій | відстороненому | відстороненим |
Знахідний | відсторонений, відстороненого | відсторонену | відсторонене | відсторонені, відсторонених |
Орудний | відстороненим | відстороненою | відстороненим | відстороненими |
Місцевий | на/у відстороненому, відстороненім | на/у відстороненій | на/у відстороненому, відстороненім | на/у відсторонених |