відсіювання
ВІДСІЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсіювати й відсіюватися 1, 2. Розвиток мови І. Франка в галузі лексичного складу його творів відзначився відсіюванням вузьких діалектизмів (Мовозн., XIII, 1955, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відсіювання | відсіювання |
Родовий | відсіювання | відсіювань |
Давальний | відсіюванню | відсіюванням |
Знахідний | відсіювання | відсіювання |
Орудний | відсіюванням | відсіюваннями |
Місцевий | на/у відсіюванні | на/у відсіюваннях |
Кличний | відсіювання | відсіювання |