відумерщина
ВІДУМЕРЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв., 1954, 373); Володимир приймав їх [варягів] у склад свого боярства, забезпечував їм хліб на випадок недуги, а нащадкам відумерщину по батькові до смерті (Оп., Іду.., 1958, 252); Феодалові.. ішла так звана відумерщина, тобто майно померлих селян (Іст. УРСР, І, 1953, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відумерщина | відумерщини |
Родовий | відумерщини | відумерщин |
Давальний | відумерщині | відумерщинам |
Знахідний | відумерщину | відумерщини |
Орудний | відумерщиною | відумерщинами |
Місцевий | на/у відумерщині | на/у відумерщинах |
Кличний | відумерщино | відумерщини |