відхлипувати
ВІДХЛИПУВАТИ1, ую, уєш, недок., ВІДХЛИПНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Відхлебтувати.
ВІДХЛИПУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВІДХЛИПНУТИ, ну, неш, док. Хлипати, схлипувати під час плачу. Стара вже давно не чула, що панотець говорив, пожовкла, як віск, і тільки відхлипує (Свидн., Люборацькі, 1955, 220); Ориська ніби заспокоїлася. Не плакала, тільки відхлипувала глибокими ковтками (Вільде, Б'є восьма, 1945, 115); // Переводити подих під час плачу. - Чого ти. Варко? - аж скрикнула господиня.. А я припала до гребеня, та й не одхлипну (Мирний, І, 1954, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхлипую | відхлипуємо |
2 особа | відхлипуєш | відхлипуєте |
3 особа | відхлипує | відхлипують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхлипуватиму | відхлипуватимемо |
2 особа | відхлипуватимеш | відхлипуватимете |
3 особа | відхлипуватиме | відхлипуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відхлипував | відхлипували |
Жіночий рід | відхлипувала | |
Середній рід | відхлипувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхлипуймо | |
2 особа | відхлипуй | відхлипуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відхлипуючи | |
Минулий час | відхлипувавши |