відігнутий
ВІДІГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігнути. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Галан, І, 1960, 478); // у знач. прикм. У всіх театрах були грубо мальовані під оксамит червоні сукна і завіса з нафарбованими золотими китицями, з відігнутим краєм матерії (Моє життя в мист., 1955, 211).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відігнутий | відігнута | відігнуте | відігнуті |
Родовий | відігнутого | відігнутої | відігнутого | відігнутих |
Давальний | відігнутому | відігнутій | відігнутому | відігнутим |
Знахідний | відігнутий, відігнутого | відігнуту | відігнуте | відігнуті, відігнутих |
Орудний | відігнутим | відігнутою | відігнутим | відігнутими |
Місцевий | на/у відігнутому, відігнутім | на/у відігнутій | на/у відігнутому, відігнутім | на/у відігнутих |