віковічнити
ВІКОВІЧНИТИ, ню, ниш, недок., перех., діал. Увічнювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віковічню | віковічнимо |
2 особа | віковічниш | віковічните |
3 особа | віковічнить | віковічнять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віковічнитиму | віковічнитимемо |
2 особа | віковічнитимеш | віковічнитимете |
3 особа | віковічнитиме | віковічнитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віковічнив | віковічнили |
Жіночий рід | віковічнила | |
Середній рід | віковічнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віковічнімо | |
2 особа | віковічни | віковічніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | віковічнячи | |
Минулий час | віковічнивши |