вільнонайманий
ВІЛЬНОНАЙМАНИЙ, а, е. Який наймається на роботу, працює за наймом. В отій самій хатині, в яку вбігали та вибігали жінки, варили їжу для небагатьох вільнонайманих робітників (Збан., Єдина, 1959, 350); // Який виконується за наймом, угодою. Зростання кількості мануфактур і особливо застосування вільнонайманої праці свідчили про безперечні успіхи в розвитку капіталістичної промисловості (Іст. СРСР, II, 9, 1957, 135).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вільнонайманий | вільнонаймана | вільнонаймане | вільнонаймані |
Родовий | вільнонайманого | вільнонайманої | вільнонайманого | вільнонайманих |
Давальний | вільнонайманому | вільнонайманій | вільнонайманому | вільнонайманим |
Знахідний | вільнонайманий, вільнонайманого | вільнонайману | вільнонаймане | вільнонаймані, вільнонайманих |
Орудний | вільнонайманим | вільнонайманою | вільнонайманим | вільнонайманими |
Місцевий | на/у вільнонайманому, вільнонайманім | на/у вільнонайманій | на/у вільнонайманому, вільнонайманім | на/у вільнонайманих |