вішатися
ВІШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Займати висяче положення; підвішуватися.
@ На шию вішатися кому - нав'язуватися кому-небудь (про нескромних жінок). Чимало вони світу пройшли - і усюди ж то дівчата їм на шию вішались (Кв.-Осн., II, 1956, 430); Тут сама набивалася йому, трохи не на шию йому вішалася, поки з нею одружився, а в кілька неділь по весіллю покинула його (Фр., III, 1950, 179).
2. Кінчати життя самогубством через повішення. [Любов:] Пам'ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал (Л. Укр., II, 1951, 10).
@ Хоч вішайся - уживається для вираження відчаю, безсилля у зв'язку з неможливістю вийти з важкого становища, зробити що-небудь. Ну, хоч вішайся, хоч крізь землю провались на якийсь час, щоб усі ті злі язики примовкли (Коз., Сальвія, 1959, 211); - Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли. Так нудно, що хоч вішайсь (Гончар, II, 1959, 246).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вішаюся | вішаємося |
2 особа | вішаєшся | вішаєтеся |
3 особа | вішається | вішаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вішатимуся | вішатимемося |
2 особа | вішатимешся | вішатиметеся |
3 особа | вішатиметься | вішатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вішався | вішалися |
Жіночий рід | вішалася | |
Середній рід | вішалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вішаймося | |
2 особа | вішайся | вішайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вішаючись | |
Минулий час | вішавшись |