газетяр
ГАЗЕТЯР, а, ч. 1. Видавець газети або її співробітник. Тяжка слабість змусила мене перемінити службу і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Коцюб., III, 1956, 281); Ліберальні газетярі в корені перекручують значення Державної думи в ході російської революції.. (Ленін, 9, 1949, 167); Газетярів - людей неспокійної долі - повинно цікавити все (Рад. Укр., 4.IV 1961, 1).
2. Той, хто продає газети на вулиці. В'юнкі газетярі.. снували в натовпі, розпродаючи газети (Рибак, Помилка.., 1940, 337).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | газетяр | газетярі |
Родовий | газетяра | газетярів |
Давальний | газетяреві, газетяру | газетярам |
Знахідний | газетяра | газетярів |
Орудний | газетярем | газетярами |
Місцевий | на/у газетярі, газетяру, газетяреві | на/у газетярах |
Кличний | газетяре | газетярі |