гайнувати
ГАЙНУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Витрачати марно, розтринькувати, переводити. - Ти мені глини не гайнуй (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328); - Завтра не гайнуй мені дня, а то старий Горенко ще столярським аршином плечі зміряв (Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 155).
2. неперех., діал. Гуляти. Літом хто гайнує, той зимою голодує (Укр.. присл.., 1955, 107).
3. перех., діал. Мучити. І не було того дня, тієї години, щоб не лаяли, не гайнували Солохи (Мирний, І, 1954, 61).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гайную | гайнуємо |
2 особа | гайнуєш | гайнуєте |
3 особа | гайнує | гайнують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гайнуватиму | гайнуватимемо |
2 особа | гайнуватимеш | гайнуватимете |
3 особа | гайнуватиме | гайнуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гайнував | гайнували |
Жіночий рід | гайнувала | |
Середній рід | гайнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гайнуймо | |
2 особа | гайнуй | гайнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гайнуючи | |
Минулий час | гайнувавши |