гальванотерапія
ГАЛЬВАНОТЕРАПІЯ, -ї, ж. Лікування деяких гострих і хронічних захворювань постійним електричним струмом невисокої напруги і невеликої сили; гальванічний струм впливає на функціональний стан центральної нервової системи, сприяє поліпшенню крово- і лімфообігу, розширює коронарні судини, підвищує функціональні можливості серця, стимулює діяльність залоз внутрішньої секреції, впливає на збудливість нервово-м'язового апарата; показаннями для призначення гальванізації є гіпертонічна хвороба I-II стадії, бронхіальна астма, гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, розлади периферичної нервової системи, захворювання жіночих статевих органів, переломи та ін.; гальванотерапія протипоказана при індивідуальній непереносимості струму, при гострих гнійних процесах, порушеннях цілісності шкіри в місцях накладення електродів, при екземах, дерматитат та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гальванотерапія | |
Родовий | гальванотерапії | |
Давальний | гальванотерапії | |
Знахідний | гальванотерапію | |
Орудний | гальванотерапією | |
Місцевий | на/у гальванотерапії | |
Кличний | гальванотерапіє |