галява
ГАЛЯВА, и, ж. Поляна звичайно на узліссі або серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін. На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється (Коцюб., І, 1955, 148); На зеленій галяві вже сиділо і лежало в запашній траві декілька десятків робітників (Панч, Вибр., 1947, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | галява | галяви |
Родовий | галяви | галяв |
Давальний | галяві | галявам |
Знахідний | галяву | галяви |
Орудний | галявою | галявами |
Місцевий | на/у галяві | на/у галявах |
Кличний | галяво | галяви |