ганч
ГАНЧ, -у, ч. Середньоазіатська назва в'яжучого матеріалу, що його отримували обпаленням каменеподібної породи, що містила гіпс та глину; з перших століть н.е. ганч відомий як матеріал для штукатурки, об’ємно-пластичного декору та скульптури; орнаментальне мистецтво різьблення по ганчу досягло свого розкаіту в XVIII – XIX ст.; в цей період декоративним оздобленням з різьбленого ганчу прикрашалися не лише мечеті і багаті будинки знаті, а й житло простого народу; наразі різьблений ганч в Узбекистані знаходить широке застосування в архітектурі при зведенні житлових будинків, театрів клубів, Палаців культури та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ганч | ганчі |
Родовий | ганча | ганчів |
Давальний | ганчеві, ганчу | ганчам |
Знахідний | ганч | ганчі |
Орудний | ганчем | ганчами |
Місцевий | на/у ганчі, ганчу | на/у ганчах |
Кличний | ганчу | ганчі |