гематогенний
ГЕМАТОГЕННИЙ, -а, -е. Прикм. до гематоген. // Пов'язаний із занесенням збудника хвороби з потоком крові.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гематогенний | гематогенна | гематогенне | гематогенні |
Родовий | гематогенного | гематогенної | гематогенного | гематогенних |
Давальний | гематогенному | гематогенній | гематогенному | гематогенним |
Знахідний | гематогенний, гематогенного | гематогенну | гематогенне | гематогенні, гематогенних |
Орудний | гематогенним | гематогенною | гематогенним | гематогенними |
Місцевий | на/у гематогенному, гематогеннім | на/у гематогенній | на/у гематогенному, гематогеннім | на/у гематогенних |