гепнути
ГЕПНУТИ, ну, неш, док., розм., неперех. і перех. Однокр. до гепати. Біля самих дверей Гордіїв Костя замахнувся рукою, гепнув по долоні і одвернувся до Якима (Головко, II, 1957, 95); - Тридцять три! - піднявшись з місця, по зашийках гепнув його [старшину] писар (Вас., І, 1959, 129); Горщик безневинно гепнув на поміст і розлетівся на шматочки (Н.-Лев., І, 1956, 164); Гепнеш було так, що самому годі підвестися (Вишня, II, 1956, 273); Морозів Василь приніс у сіряку снігову бабу і гепнув її серед хати (Горд., І, 1959, 13).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гепну | гепнемо |
2 особа | гепнеш | гепнете |
3 особа | гепне | гепнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гепнув | гепнули |
Жіночий рід | гепнула | |
Середній рід | гепнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гепнімо | |
2 особа | гепни | гепніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | гепнувши |