герольд
ГЕРОЛЬД, а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а пізніше при дворах європейських монархів. Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Л. Укр., І, 1951, 374); З прийомної виходять герольди і сурмлять в сурми; ідуть на балкон і кричать звідтіль на площу (Крот., Вибр., 1959, 579).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | герольд | герольди |
Родовий | герольда | герольдів |
Давальний | герольдові, герольду | герольдам |
Знахідний | герольда | герольдів |
Орудний | герольдом | герольдами |
Місцевий | на/у герольді, герольдові | на/у герольдах |
Кличний | герольде | герольди |