героїн
ГЕРОЇН, -у, ч. Сильнодіючий синтетичний наркотик; похідна морфіну, болезаспокійливий засіб, пригнічує центральну нервову систему; білий (або з домішками – світлий сірувато-коричневий) порошок у вигляді дрібних кристаликів з неприємним запахом, переважно гіркий на смак; при вживанні героїну часто виникає хвороблива пристрасть до нього; героїн отруйна речовина, в медичній практиці не використовують.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | героїн | героїни |
Родовий | героїну | героїнів |
Давальний | героїнові, героїну | героїнам |
Знахідний | героїн | героїни |
Орудний | героїном | героїнами |
Місцевий | на/у героїні | на/у героїнах |
Кличний | героїне | героїни |