гирьовик
ГИРЬОВИК, а, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. В Київському палаці фізкультури почалися змагання гирьовиків столиці України (Рад. Укр., 13.III 1949, 4); Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Вишня, І, 1956, 400).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гирьовик | гирьовики |
Родовий | гирьовика | гирьовиків |
Давальний | гирьовикові, гирьовику | гирьовикам |
Знахідний | гирьовика | гирьовиків |
Орудний | гирьовиком | гирьовиками |
Місцевий | на/у гирьовику, гирьовикові | на/у гирьовиках |
Кличний | гирьовику | гирьовики |