глиб
ГЛИБ, у, ч. Те саме, що глибина 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята... (Коцюб.,II, 1955, 302); Всі троє ідуть у глиб подвір'я до старої хати (Мик., І, 1957, 41); Дружба народів досягла повного розвитку лише в наш, радянський час. Але коріння її сягають в глиб віків (Рильський, III, 1953, 15); З самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою (Мирний, IV, 1955, 311); * У порівн. Ця справа була такою темною, як морський глиб (Ле, Вибр., 1939, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глиб | глиби |
Родовий | глибу | глибів |
Давальний | глибові, глибу | глибам |
Знахідний | глиб | глиби |
Орудний | глибом | глибами |
Місцевий | на/у глибі | на/у глибах |
Кличний | глибе | глиби |
брила
БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брила | брили |
Родовий | брили | брил |
Давальний | брилі | брилам |
Знахідний | брилу | брили |
Орудний | брилою | брилами |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилах |
Кличний | брило | брили |