глокеншпиль
ГЛОКЕНШПИЛЬ, -я, ч. Ударний музичний інструмент.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глокеншпиль | глокеншпилі |
Родовий | глокеншпиля | глокеншпилів |
Давальний | глокеншпилеві, глокеншпилю | глокеншпилям |
Знахідний | глокеншпиль | глокеншпилі |
Орудний | глокеншпилем | глокеншпилями |
Місцевий | на/у глокеншпилі | на/у глокеншпилях |
Кличний | глокеншпилю | глокеншпилі |