глядітися
ГЛЯДІТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. рідко. Мати вигляд; виглядати. Старенька вже [пані], а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Вовчок, І, 1955, 45).
2. Берегти себе, бути обережним. Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють (Укр.. присл.., 1955,145); Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: - Глядися ж, Давиде! (Головко, II, 1957, 134).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гляджуся | глядимося |
2 особа | глядишся | глядитеся |
3 особа | глядиться | глядяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | глядітимуся | глядітимемося |
2 особа | глядітимешся | глядітиметеся |
3 особа | глядітиметься | глядітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | глядівся | гляділися |
Жіночий рід | гляділася | |
Середній рід | гляділося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | глядьмося | |
2 особа | глядься | глядьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | глядячись | |
Минулий час | глядівшись |