гнійок
ГНІЙОК, йка, ч. Зменш.-пестл. до гній 2. - Я їх [писак] у мої сади, то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249); - Як у вас із гнійком? Я хетів би купити візок-два,- влесливо заговорив Антон, боячись почути відмову (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гнійок | гнійки |
Родовий | гнійка | гнійків |
Давальний | гнійкові, гнійку | гнійкам |
Знахідний | гнійок | гнійки |
Орудний | гнійком | гнійками |
Місцевий | на/у гнійку | на/у гнійках |
Кличний | гнійку | гнійки |