годівля
ГОДІВЛЯ, і, ж. Те саме, що годування. [Чоловік:] Чи бач, який? почув про хліб розмову та про годівлю, то й собі: дай хліба! (Л. Укр., II, 1951, 138); Збільшення надоїв - результат зразкового утримання і правильної годівлі худоби (Рад. Укр., 6. II, 1955, 2); Він досяг того, що на певні сигнали, як от махання прапорцем, голуби зліталися на годівлю (Донч., І, 1956, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | годівля | годівлі |
Родовий | годівлі | годівель |
Давальний | годівлі | годівлям |
Знахідний | годівлю | годівлі |
Орудний | годівлею | годівлями |
Місцевий | на/у годівлі | на/у годівлях |
Кличний | годівле | годівлі |