голоштанько
ГОЛОШТАНЬКО, а, ч., зневажл. Те саме, що голоштанник. - Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голоштанько | голоштаньки |
Родовий | голоштанька | голоштаньків |
Давальний | голоштанькові, голоштаньку | голоштанькам |
Знахідний | голоштанька | голоштаньків |
Орудний | голоштаньком | голоштаньками |
Місцевий | на/у голоштаньку, голоштанькові | на/у голоштаньках |
Кличний | голоштаньку | голоштаньки |