гончарювати
ГОНЧАРЮВАТИ, юю, юєш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом - гончарював (Речм., Весн. грози, 1961, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гончарюю | гончарюємо |
2 особа | гончарюєш | гончарюєте |
3 особа | гончарює | гончарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гончарюватиму | гончарюватимемо |
2 особа | гончарюватимеш | гончарюватимете |
3 особа | гончарюватиме | гончарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гончарював | гончарювали |
Жіночий рід | гончарювала | |
Середній рід | гончарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гончарюймо | |
2 особа | гончарюй | гончарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гончарюючи | |
Минулий час | гончарювавши |