горбочок
ГОРБОЧОК, чка, ч. Пестл. до горбок. На горбочку у садочку Біленькая хатка (Рудан., Вибр., 1949, 71); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Ірчан, II, 1958, 306); // Те саме, що горбинка. Вона майже не змінилась, - та ж родимка на щоці, ніс з горбочком і завжди ніби здивовано підняті злегка брови (Донч., І, 1956, 371).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горбочок | горбочки |
Родовий | горбочка | горбочків |
Давальний | горбочкові, горбочку | горбочкам |
Знахідний | горбочок | горбочки |
Орудний | горбочком | горбочками |
Місцевий | на/у горбочку | на/у горбочках |
Кличний | горбочку | горбочки |