гордитися
ГОРДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Радянський я громадянин, І цим горджуся перед світом! (Нех., Під.. зорею, 1950, 209); Є іще синок один - Голова колгоспу він; Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (Шпак, Вибр., 1952, 70).
2. розм. Зневажливо, звисока ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим. - А якби ти не гордилася та не думала, щоб бути за паном, а вийшла б за мужика,.. то було б усе не те... (Кв.-Осн., II, 1956, 465).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горджуся | гордимося |
2 особа | гордишся | гордитеся |
3 особа | гордиться | гордяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гордитимуся | гордитимемося |
2 особа | гордитимешся | гордитиметеся |
3 особа | гордитиметься | гордитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гордився | гордилися |
Жіночий рід | гордилася | |
Середній рід | гордилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гордімося | |
2 особа | гордися | гордіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гордячись | |
Минулий час | гордившись |